Главная   Добавить в избранное Логіко-історичний процес формоутворення вартості і ціни | автореферат


Бесплатные Рефераты, дипломные работы, курсовые работы, доклады - скачать бесплатно Бесплатные Рефераты, дипломные работы, курсовые работы, доклады и т.п - скачать бесплатно.
 Поиск: 


Категории работ:
Рефераты
Дипломные работы
Курсовые работы
Контрольные работы
Доклады
Практические работы
Шпаргалки
Аттестационные работы
Отчеты по практике
Научные работы
Авторефераты
Учебные пособия
Статьи
Книги
Тесты
Лекции
Творческие работы
Презентации
Биографии
Монографии
Методички
Курсы лекций
Лабораторные работы
Задачи
Бизнес Планы
Диссертации
Разработки уроков
Конспекты уроков
Магистерские работы
Конспекты произведений
Анализы учебных пособий
Краткие изложения
Материалы конференций
Сочинения
Эссе
Анализы книг
Топики
Тезисы
Истории болезней


 





Логіко-історичний процес формоутворення вартості і ціни - автореферат


Категория: Авторефераты
Рубрика: Экономика и экономическая теория
Размер файла: 200 Kb
Количество загрузок:
25
Количество просмотров:
1741
Описание работы: автореферат на тему Логіко-історичний процес формоутворення вартості і ціни
Подробнее о работе: Читать или Скачать
Смотреть
Скачать



Державна установа

"Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України"

Артьомова Тетяна Іванівна

УДК 330.13

Логіко-історичний процес формоутворення вартості і ціни

08.00.01 - економічна теорія та історія економічної думки

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Державній установі "Інститут економіки
та прогнозування НАН України".

Науковий консультант доктор економічних наук, професор
Гриценко Андрій Андрійович,

Державна установа "Інститут економіки та прогнозування НАН України", завідувач відділу економічної теорії

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Архієреєв Сергій Ігоревич,

Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", завідувач кафедри загальної економічної теорії;

доктор економічних наук, доцент

Довбенко Михайло Володимирович,

Інститут відкритої політики, директор;

доктор економічних наук, професор

Кривенко Костянтин Тарасович,

Державний вищий навчальний заклад "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана", заступник завідувача кафедри політичної економії обліково-економічних факультетів.

Захист відбудеться 05 березня 2008 р. о 14 годині 30 хвилин на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.239.01 ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України" за адресою: 01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 26.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України" за адресою: 01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 26.

Автореферат розісланий " 05"лютого 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Левчук Н.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

На рубежі віків і тисячоліть два величезних трансформаційних процеси змінили вигляд глобального суспільного господарства: з одного боку, криза і розпад системи традиційного соціалізму обумовили формування перехідної економіки інверсійного типу, з іншого - ринково зрілі країни вступили в стадію переходу до постіндустріального суспільства. І процеси ринкової трансформації, і феномен господарської глобалізації усвідомлені світовою суспільною думкою, однак їх справжня суть та механізми розгортання залишаються неясними. Це обумовлює поширення хаосу і невизначеності господарської життєдіяльності, що посилює больові шоки від інституційних зрушень та розламів і не дозволяє людству гідно відповісти на глобальний виклик буття. У той же час, хаос характеризує не стільки стан реальних обєктів, скільки недостатню наукову рефлексію тих законів, що стоять за сприйманою зовні невизначеністю і дезорганізацією Кирдина С. Институциональная структура современной России: эволюционная модернизация // Вопросы экономики. - 2004. - № 10. - С. 89.. Логічним наслідком сказаного є нагальна потреба у відшуканні адекватної методології дослідження явищ господарської глобалізації і процесуальності.

Актуальність теми. На пояснення зазначених явищ претендують сьогодні теорія систем, синергетика, філософія постмодерну, математична логіка, цивілізаційний підхід в історії, соціологія постіндустріальної хвилі, термодинамічна теорія структури, стійкості і флуктуацій, екологічна економіка, біоетика, різні інституціональні підходи і т. ін. Разом з тим основу трансформаційних процесів світового господарства складають зміни в економічному базисі і надбудові, а ядро господарської глобалізації утворює глобалізація економічна. Це з необхідністю висуває на роль методологічного лідера економічну теорію. Однак сучасна економічна теорія знаходиться в кризовому стані; трьом її основним науковим гілкам (трудовій теорії вартості, маржиналізму, інституціональній економіці), що досліджують єдиний обєкт, властиві різні методологічні підґрунтя, а разом з тим і три бачення світу. У такому вигляді економічна наука не може надати адекватну відповідь на глобальний виклик буття: вона є традиційною (позаісторичною), бо не відображає генезис свого обєкта в єдиній просторово-часовій системі координат, а її основні наукові течії перебувають у стані ідеологічної ворожнечі.

Тим загальним, що притаманне кожному з трьох зазначених економічних течій, що ідентифікує ці напрями як наукові, є теорія вартості. Разом з тим теорія вартості сьогодні також виявляється розколотою; більше того, саме її "розкол" і провокує розєднаність трьох підходів у науці. Термін "вартість" характеризує методологічне ядро трудової теорії вартості; у маржиналізмі основним поняттям є гранична корисність; інституціоналізм взагалі не має власного теоретичного ядра і спирається на вартісну або маржинальну методологічну платформу. Однак економічна теорія тільки тоді зможе запропонувати адекватну сучасним вимогам методологію пізнання, коли вона спиратиметься на єдину теорію економічної цінності.

Проблемами ціннісних відносин займалися і займаються багато поколінь економістів. Значний внесок у розвиток теорії економічної цінності внесли Абалкін Л., Августин Бл. Аврелій, Автономов В., Ананьїн О., Аквінський Ф., Алле М., Аристотель, Баумоль У., Бем-Баверк Є., Блауг М., Булгаков С., Бурмейстер Є., Бухарін М., Беккер Г., Вальрас Л., Варга С., Візер Ф., Вознесенський М., Гелбрейт Дж., Джевонс У., Дмитрієв В., Друкер П., Енгельс Ф., Ентов Р., Ерроу К., Зібер М., Ільєнков Е., Канторович Л., Кейнс Дж., Кене Ф., Кондратьєв М., Корнаі Я., Коуз Р., Курно О., Курц Х., Лєйонхуфвуд А., Леонтьєв В., Мальтус Т., Маркс К., Маршалл А., Менгер К., Мілль Дж., Міль Дж. Ст., Морісіма М., Найт Ф., Нікітін С., Новожилов В., Норт Д., Ойкен В., Ольсевич Ю., Осадча І., Островітянов К., Пезенті А., Петті В., Платон, Покритан А., Поланьї К., Поппер К., Пригожин І., Радаєв В., Робінсон Дж., Розенберг Д., Самуельсон П., Слуцький Є., Сміт А., Сраффа П., Стігліц Дж., Стідмен Я., Струмілін С., Стюарт Дж., Сей Ж.-Б., Тронєв К., Туган-Барановський М., Уільямсон О., Федоренко М., Хайєк Ф., Хан Ф., Хансен Е., Хікс Дж., Ходжсон Дж., Худокормов А., Цаголов М., Чемберлін Е., Черковєц В., Чухно А., Шаталін С., Шефолд Б., Шумпетер Й., Янг Й. та інші автори.

Проблеми вартісних відносин на пострадянському просторі досліджують Архієреєв С., Афанасьєв В., Бажал Ю., Базилевич В., Башнянін Г., Богиня Д., Ватаманюк З., Гальчинський А., Геєць В., Гриценко А., Губанов С., Дементьєв В., Дзарасов С., Довбенко М., Єременко В., Єщенко П., Задорожний Г., Задоя А., Звєряков М., Злупко С., Іноземцев В., Кім М., Кваснюк Б., Кривенко К., Крючкова І., Лісовицький В., Маєвський В., Малахов С., Малий І., Мамалуй О., Мандибура В., Марцинкевич В., Медведєв В., Московський А., Нурєєв Р., Олєйник А., Осіпов Ю., Павленко Ю., Панчишин С., Пахомов Ю., Петруня Ю., Савчук В., Соболєв В., Тарасевич В., Тютюннікова С., Федулова Л., Чухно А., Яременко О., інші автори.

У той же час слід зазначити, що наприкінці XX - початку XXI ст. економічна наука в цілому відійшла від дослідження відносин вартості, стала втрачати ціннісні орієнтири.

Методологічна розєднаність основних течій сучасної економічної науки, їх "замкнутість на себе", не йде на користь жодному з них: відображення обєкта дослідження навіть у межах власного поля зору виявляється тут деформованим. Так, каменем спотикання в методології трудової теорії вартості є проблема трансформації вартості в ціну виробництва; в теорії неокласичного синтезу - зяюча порожнеча між мікро- і макрорівнями аналізу; в інституціоналізмі - дисфункціональність, що зовні виражена в протистоянні "старого", "нового" і нео-інституціоналізму. Водночас підведення єдиної методологічної платформи під кожний із зазначених теоретичних підходів знімає існуючі тут суперечності.

Конструктивним підґрунтям такої платформи є поняття економічної цінності як блага. Послідовно розвиваючи наукову гіпотезу про взаємозвязок відносин вартості і буття економічного простору-часу Гриценко А. Еволюція вартості // Економіка України. - 2001. - № 4. - С. 45-55; Артьомова Т.І. Витоки ціннісних відносин // Економічна теорія. - 2005. - №1. - С. 3-16., можна простежити процес формоутворення відносин економічної цінності з моменту їх зародження дотепер і тим виявити передумови формування методології релятивістської економічної науки, що здатна діяльно перетворювати господарські підвалини суспільного життя.

Вищесказане обумовило вибір теми дисертаційної роботи, її мету і завдання.

Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалася в рамках двох планових науково-дослідних тем кафедри економічної теорії та економічних методів управління Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна "Трансформаційна економіка: загальні тенденції і особливості їх прояву в Україні" (1999-2000 рр., номер державної реєстрації 0199U004422), "Інституційна складова ринкових перетворень" (2001-2003 рр., номер державної реєстрації 0101U002797), а також відділу економічної теорії ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України" "Інституційна архітектоніка і динаміка економічних перетворень" (2002-2005 рр., номер державної реєстрації 0102U006441).

Участь автора у виконанні зазначених тем полягала, по-перше, в обґрунтуванні закономірностей формоутворення вартості і ціни за умов змішаної економіки, планового господарювання та ринкової трансформації в межах індивідуального плану науково-дослідної роботи докторанта кафедри економічної теорії та економічних методів управління ХНУ ім. В.Н.Каразіна протягом 1998-2001 рр., по-друге, у щорічній, починаючи з 2002 р., підготовці наукових матеріалів з дослідження еволюції інститутів ринкового ціноутворення, загальної економічної рівноваги та сталого розвитку господарської системи з позицій методології, розробленої в дисертаційній роботі.

Результати наукових досліджень, відображені у особистих звітах і розділах колективних наукових звітів із зазначених тем, здобуті дисертантом індивідуально.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є відтворення логіко-історичного процесу формоутворення вартості і ціни як розгортання поняття і відносин економічної цінності, а також ціннісний перегляд методологічної спадщини економічної науки у контексті його внеску в обґрунтування інституційних передумов загальної економічної рівноваги і сталого розвитку господарської системи, у тому числі за умов ринкової трансформації інверсійного типу.

Поставлена мета обумовила необхідність вирішення таких завдань:

- зясувати сутність поняття економічної цінності як блага, прояснити його взаємозвязок з категоріями вартості, граничної корисності, ціни через розмежування джерела, субстанції, форми, міри ціннісних відносин;

- дослідити теорію вартості і ціни в різних економічних школах з позицій розгортання логіки ціннісних відносин як рефлексії буття економічного простору-часу;

- розкрити умови і передумови ціннісного синтезу основних теоретичних напрямів в економічній науці;

- обґрунтувати методологічні підходи до дослідження форм модифікації економічної цінності;

- проаналізувати перетворені форми вартості і ціни; висвітлити сучасні проблеми модифікації форм економічної цінності;

- охарактеризувати ціннісні підвалини механізмів економічної рівноваги і сталого розвитку системи суспільного господарювання;

- простежити еволюцію інститутів ринкового ціноутворення;

- прояснити закономірності відтворення відносин вартості і ціни в плановому господарстві традиційного соціалізму; висвітлити ціннісні складові процесів економічної інверсії;

- відобразити логіку формування ціннісних відносин в умовах ринкової трансформації інверсійного типу.

Обєктом дослідження є генезис системи суспільного господарювання як процес історичного розвитку сукупності природно-техноло-гічних, організаційно-економічних і соціально-економічних звязків і відносин у тріаді природа - людина - суспільство.

Предметом дослідження є процес формоутворення поняття і відносин економічної цінності (блага) як рефлексії буття економічного простору-часу.

Методи дослідження. Теоретичну і методологічну базу наукового дослідження становить системний підхід, що ґрунтується на ціннісному синтезі досягнень наукових шкіл трудової теорії вартості, маржиналізму, інституціональних концепцій у руслі методології перетворених економічних форм.

Інформаційною базою дослідження є теоретичні здобутки вітчизняних та іноземних авторів із проблем вартості, граничної корисності і ціни, що представлені в матеріалах навчальних і енциклопедичних видань, наукових монографій, симпозіумів, науково-практичних конференцій, круглих столів і обговорень, періодичних соціально-економічних видань, бібліотечних архівів; державні законодавчі і нормативні документи; офіційна статистична звітність; інформаційні ресурси Інтернет.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що через послідовне відтворення логіко-історичного процесу формоутворення вартості і ціни як розгортання поняття і відносин економічної цінності (блага) визначено передумови та започатковано підходи до розвитку методологічних засад релятивістської економічної науки як теорії перетворених економічних форм.

Найбільш важливі результати, вперше отримані здобувачем:

§ виявлено, що методологічним підґрунтям релятивістської економічної науки є поняття економічної цінності як блага, єдиного в троякій визначеності граничної корисності, вартості і ціни, що у згорнутому вигляді містить і адекватно відображає логікою перетворених економічних форм генезис та історичні долі системи суспільного господарювання як буття економічного простору-часу;

§ обґрунтовано, що модифікованими (перетвореними) формами економічної цінності є інститути вартості, граничної корисності і ціни як суть образи, що актуалізують процеси і відносини взаємного перетікання буття економічного простору-часу в ситуації економічного вибору, обумовленого відносинами обміну;

§ доведено, що основною перетвореною формою економічної цінності як блага є інститут ціни, здатний ефективно синтезувати, зберігати і транслювати соціально-економічну інформацію, забезпечуючи підпорядкування механізму сукупного суспільного відтворення законам економічної ефективності і соціальної справедливості;

§ охарактеризовано інституційний зміст буття економічної цінності як блага у вузькому і широкому розумінні. Економічною цінністю у вузькому розумінні є інститут ціни як геном господарської системи, що відображає єдність відносин граничної корисності і вартості в умовах найпростішого економічного вибору (х економічного блага А = y економічного блага В); економічна цінність у широкому розумінні є генетичною конституцією (генотипом) соціально-економічної системи - ціннісним механізмом, який забезпечує наступність її рівноважного функціонування і сталого розвитку;

§ розкрито інституціональну природу відносин вартості і граничної корисності як перетворених економічних форм. Показано, що у вузькому розумінні відносини вартості (буття економічного часу) і граничної корисності (буття економічного простору) суть взаємне інобуття - відносини вартості, які у широкому розумінні розгортаються в інституційні підвалини системи суспільного господарювання (універсуму), забезпечуючи її рівноважне функціонування (інститут рівноважної ціни) і сталий розвиток (інститут ціни виробництва);

§ здійснено ціннісний перегляд методологічної спадщини трудової теорії вартості, маржиналізму, інституціональних концепцій у контексті логічного відображення ними перетворених економічних форм. Встановлено, що інституціональний науковий напрямок у широкому розумінні як логіка Серединного шляху, що відображає єдність відносин граничної корисності, вартості і ціни (економічної цінності), виступає класичним руслом течії економічної думки. Його засновником є А.Сміт, найвідомішими представниками - Д.Рікардо, Л.Вальрас, А.Маршалл, Дж.Кейнс, П.Сраффа, Дж.Робінсон, Е.Чемберлін, Й.Шумпетер, Ф.Найт, Дж.Гелбрейт, П.Друкер;

§ визначено місце і роль концепції "стандартного товару" П.Сраффи в методології релятивістської економічної науки, що полягають в обґрунтуванні інституціонального взаємозвязку моделей рівноважного функціонування і сталого розвитку господарської системи через синтез теорії трудової вартості і маржиналізму;

§ встановлено, що в стані економічної інверсії міняються місцями інституційні засади рівноважного функціонування і сталого розвитку (моделі рівноважної ціни і ціни виробництва) господарської системи як універсаму, а отже і логіка пізнання та перетворення обєкту.

§ обґрунтовано загальнометодологічне значення теорії економічної цінності як серцевини філософії господарства, що здатна діяльно перетворювати підвалини суспільного буття через управління інститутами його економічної рівноваги і сталого розвитку.

Удосконалено:

визначення поняття економічної цінності через розмежування її джерела, субстанції, форми, що дозволило виявити передумови і можливості методологічного синтезу основних теоретичних підходів в економічній науці. Так, економічна цінність є економічним благом (умовою і результатом людської господарської діяльності), що має певну корисну форму і виступає в процесі суспільного обміну в троякій визначеності вартості, граничної корисності і ціни. Її джерелами є трудова господарська життєдіяльність суспільства (у єдності праці фізичної і духовної - творчості) і відносна рідкісність (просторово локалізована і різноякісна в кожний момент часу суспільна споживча вартість у формі благ, послуг, знань, інформації), субстанцією - буття економічного простору-часу, процес історичного розгортання якого логічно відображається у всьому різноманітті перетворених економічних форм граничної корисності, вартості і ціни, що виникають у процесі ціннісного економічного вибору субєктів, обумовленого відносинами суспільного обміну, на різних рівнях господарювання.

Дістали подальшого розвитку:

· конкретизація суті і змісту кризи сучасної економічної науки як методологічної, що обумовлена девальвацією теорії вартості та ідеологічною розєднаністю трьох її основних гілок;

· обґрунтування умов і передумов подолання методологічної кризи через синтез трудової теорії вартості, маржиналізму, інституціональних підходів на основі розгортання поняття економічної цінності;

· прояснення трансцендентної сутності поняття і відносин вартості і ціни (економічної цінності) як економічного блага в процесі розгортання останнього як генетичного коду системи господарювання (універсуму) через взаємоперетворення із субєктивного відчуття - крапки (кодон) в обєктивні суспільні відносини (геном) і багатомірне буття господарювання (генотип);

· оцінка внеску теорії СОФЕ радянської економіко-математичної школи та наукової течії ліворікардіанського посткейнсіанства у методологію перетворених економічних форм. Зокрема, обґрунтування суті диференціальних витрат праці за умов надлишкового попиту представниками теорії СОФЕ і диференціальних рівноважних цін за умов надлишкової пропозиції в роботах П. Сраффи і Дж. Робінсон сформувало передумови для теоретичного синтезу в економічній науці та оптимізації процесів ціноутворення в практиці реального господарювання;

· уявлення про місце і роль в економічній науці теорії вартості і ціни - як загальнометодологічної, теорії загальної економічної рівноваги - як міждисциплінарної, інтегративної;

· зясування механізмів становлення і розвитку перехідних економічних процесів інверсійного типу як результату реалізації ціннісної біфуркації, що обумовлена взаємодією буття економічного простору-часу.

Практичне значення результатів дослідження полягає в обґрунтуванні методології релятивістської економічної науки. Розгортання цієї методології здатне діяльно перетворювати господарські підвалини громадського життя через виявлення умов загальної економічної рівноваги, сталого розвитку господарської системи і формування ефективних механізмів управління економічною процесуальністю на різних її рівнях, від нанорівня до глобального.

Одержані теоретичні положення, наукові висновки і результати можуть бути використані при розробці соціально-економічної стратегії національного розвитку, окремих цільових програм уряду і політичних партій, у процесі викладання курсів економічних дисциплін, для підготовки навчальних посібників з економічної теорії, політичної економії, історії економічної думки, теорії вартості і ціни. Зокрема, результати дисертаційного дослідження було використано автором при розробці та викладанні навчальних курсів "Політична економія" та "Актуальні проблеми політичної економії" на першому та пятому курсах факультету економічних наук Національного університету "Києво-Могилянська академія" (довідка № 12/741 від 21.06.07), а також при підготовці розділу "Інституціональне забезпечення розвитку і функціонування кооперативного сектору" госпдоговірної теми "Стратегія розвитку кооперативного сектора економіки України" (Договір № 9 від 01.08.03) та аналітичної доповідної записки "Економічні засади системи соціального захисту в сучасному суспільстві: орієнтири для України (досвід США)"(№135-13/1034 від 29.10.07) (лист подяки від Міністерства фінансів України №31-19010-36-9/22570 від 31.10.07).

Методологічний потенціал теорії економічної цінності може стати підґрунтям для подальших фундаментальних і прикладних наукових досліджень, насамперед - у галузях теорії грошей і капіталу, економічної рівноваги і розвитку, державного регулювання економіки.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним завершеним дослідженням, результати якого у сукупності сприяють вирішенню принципово нової наукової проблеми - формуванню методології релятивістської економічної науки, здатної діяльно перетворювати господарські підвалини суспільного життя. Наукові висновки та положення одержані автором самостійно.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретико-методо-логічні положення і висновки дисертаційного дослідження висвітлювалися автором на міжнародних і республіканських науково-практичних конференціях, зокрема: "Трансформація культури в системі вищої технічної освіти" (м. Харків, 1995 р.); "Проблеми і перспективи розвитку економіки України в умовах ринкової трансформації" (м. Дніпропет-ровськ, 1999 р.); "Міжнародне співробітництво у сфері освіти: підсумки і перспективи на порозі ХХІ століття" (м. Ялта, 1999 р.); "Проблеми теорії і практики становлення соціально-орієнтованої ринкової економіки" (м. Харків, 1999 р.); "Особливості економічної політики постсоціалістичних країн в умовах глобалізації світової економіки (приклад України)" (м. Київ, 1999 р.); "Гуманістичне середовище вищого технічного закладу освіти (проблеми формування)" (м. Харків, 1999 р.); "Історія християнства і сучасність" (м. Одеса, 2000 р.); "Стратегія монетарної політики: проблеми вибору та застосування" (м. Київ, 2002 р.); "Актуальні проблеми і перспективи розвитку економіки України (у контексті глобалізації)" (м. Алушта, 2004 р.); "Проблеми сучасної економіки та інституціональна теорія" (м. Донецьк, 2006 р.); "Людський розвиток в Україні: проблеми та перспективи" (м. Київ, 2006 р.); "Економічний розвиток України в актуальному просторі-часі" (м. Харків, 2006 р.); "Регіональні проблеми та перспективи розвитку ринків збуту промислової продукції" (м. Київ, 2006 р.); "Стратегія соціально-економічного розвитку України та пріоритети грошово-кредитної політики" (м. Київ, 2006 р.); "ХХІ століття: альтернативні моделі розвитку суспільства. Третя світова теорія" (м. Київ, 2007 р.), а також на науковому симпозіумі "Інституційна архітектоніка та механізми економічного розвитку" (м. Харків, 2005 р.); Літній сесії Методологічного університету конвертованої освіти Московського суспільного наукового фонду за підтримки Інституту "Відкрите суспільство" і Фонду Джона Д. і Кетрін Т. МакАртурів (США) (м. Таруса Калузької обл., 1999 р.) та ін.

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковані в індивідуальній монографії (обсягом понад 25 д.а.), одній колективній монографії, 21 статті у наукових фахових журналах і збірниках наукових праць, загальним обсягом близько 14 д. а. Серед публікацій, що додатково відображають наукові результати роботи з теми дисертації, - 10 статей в інших наукових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, 4 розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 502 сторінки (410 сторінок основного тексту); додатки (34 рисунки і 13 таблиць) розташовані на 25 сторінках; список використаних джерел містить 896 найменувань та займає 67 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У першому розділі "Теорія вартості і ціни в різних економічних школах" з позиції ціннісної методології виявлено джерела основних теоретичних підходів до пояснення вартості і ціни, розглянуто етапи історичного розвитку трудової теорії вартості і маржиналізму, сучасні теорії вартості і ціни, позначено проблему теоретичного синтезу в економічній науці.

Розвинуто наукову гіпотезу, відповідно до якої теорія економічної цінності є послідовним логічним відтворенням (рефлексією) генезису буття економічного простору-часу. Її джерела криються в первісному суспільстві і відображають тут вихідну підпорядкованість буття економічного часу буттю господарського простору. Так, процес історичного розвитку суспільної господарської діяльності починається з перетворення природного (екологічного) простору. Відносини обміну споконвічно також задаються межами господарських можливостей природної території громади, виникають на її фізичних границях.

Обґрунтовано, що обєктами перших обмінних угод стають блага, гранична корисність яких обумовлюється їх місцем розташування - походженням з певної місцевості. Гроші як інститут міри економічної цінності, що відбиває процеси "взаємного перетікання" буття економічного простору-часу в процесі реалізації господарського вибору субєктів, первісно "зростаються" з корисною формою окремих споживчих благ. Буття ж економічного часу зявляється в "згорнутому вигляді" - у формі крапки, що відбиває природні біоритми людського організму, і логічно "відшаровується" від буття економічного простору, рівною мірою доповнює його та обумовлює економічний вибір лише в екстремальних життєвих ситуаціях.

Виявлено, що вже філософські тексти античних авторів (Платона, Ксенофонта, Аристотеля, Плутарха, Геракліта та ін.) містять цілком сформовані уявлення про економічну цінність як єдність відносин граничної корисності і вартості, що відтворюється інститутом золотої монети в кожнім акті господарського обміну. Так, монета, що примусово уводиться в господарський обіг, у контексті античної філософської думки, покликана, з одного боку, відобразити його ефективність шляхом виявлення можливих меж задоволення людських потреб, з іншого, - забезпечити справедливість через відтворення взаємозвязку буття економічного часу ("тепер") і буття абсолютного часу в кожнім з безлічі актів купівлі-продажу. Джерелом же економічної цінності виступає тут не просто праця індивідів, що повязана з підтримкою їх безпосереднього життєзабезпечення, але творча діяльність, спрямована на збереження і процвітання соціуму в цілому.

Доведено, що ідея справедливої ціни, яка розвивалася теологами середньовіччя, заклала підґрунтя для трансцендентного розуміння інституту економічної цінності у вузькому і широкому визначенні. Тим самим суспільна думка античності і середньовіччя логічно передбачила всі наступні етапи історичного розгортання теорії і відносин економічної цінності, сформувавши необхідні уявлення про неї як про економічне благо, що єдине в троякій визначеності граничної корисності, вартості і ціни. Ці уявлення дали початок формуванню двох величезних ціннісних концепцій - трудової теорії вартості і теорії граничної корисності, згодом доповнених теорією суспільного вибору в межах інституціонального напрямку еконо-мічної думки.

Аналізуючи теорію трудової вартості як основу класичної політичної економії, ми відзначаємо, що класичний підхід в економічній науці не можна ототожнювати з формуванням і розвитком трудової теорії вартості. Він відбиває етапи розгортання перетворених форм буття економічного простору-часу протягом всієї історії суспільного господарювання, а отже, поєднує погляди представників трудової теорії вартості, маржиналізму, інституціональних концепцій у руслі інституціоналізму в широкому розумінні як логіки Серединного шляху. У період зародження і розвитку індустріального суспільства буття часу соціально уречевленої праці стає одним з основних джерел економічної цінності і суспільного багатства. Саме в такому контексті етапи розвитку класичної наукової економічної школи доцільно звязувати з етапами розвитку трудової теорії вартості.

Обґрунтовано можливість переосмислення творчої спадщини економічної теорії з позицій ціннісної методології. Так, суперечливість методології А.Сміта, що стала загальновизнаною в економічній науці, крізь призму рефлексії буття економічного простору-часу зявляється як уявна і цілком знімається. Дихотомія ж праці затраченої і праці купованої, що представлена в "Багатстві народів", може бути розглянута як конструктивна методологічна платформа для актуального розгортання позитивно релятивістської економічної науки.

Доведено, що ціннісна теорія Д.Рікардо формує русло інституціоналізму в широкому розумінні як класичної течії економічної думки в дусі логіки Серединного шляху. При цьому логіка Серединного шляху відображає взаємозвязок і взаємозумовленість буття економічного простору і часу через відтворення і розгортання їх трансформ - ціннісних образів, що актуалізують ефекти взаємного перетікання звязків і відносин граничної корисності і вартості. У той же час вихідні позиції Марксового ціннісного аналізу виявляються зміщеними в систему координат буття економічного часу, що дозволяє йому, з одного боку, побачити і відобразити багато сутнісних рис ціннісних відносин, що є непомітними на поверхні ринку, а також чіткіше виявити важливі ідеї, які "розлиті" у роботах попередників, з іншого, - обумовлює методологічну неспроможність його логічної ціннісної конструкції, відому як протиріччя між вартістю і ціною виробництва, між першим і третім томами "Капіталу".

Проведений аналіз показує, що на відміну від трудової теорії вартості, яка аналізує ціннісні відносини переважно в контексті їх взаємозвязку з буттям економічного часу, маржинальні концепції методологічно спираються на просторову складову буття суспільного господарства. Тим часом, "замкнутість на себе", статичний підхід до дослідження, невключеність у часові причинно-наслідкові звязки одночасно знаменують відхід економічної думки від логіки Серединного шляху й обумовлюють головні методологічні вади маржиналізму. Спроби створити послідовну моністичну парадигму розгортання ціннісних відносин як буття економічного простору у свій час виявили методологічну неспроможність теорії граничної корисності, що проявилася в девальвації кардиналістського підходу до економічних вимірів, і теорії граничної продуктивності, нездатної визначити механізми суспільного розподілу за умов розширеного відтворення.

Висвітлено, що сучасна теоретична модель неокласичного синтезу продовжує ґрунтуватися переважно на постулатах маржиналізму; при цьому категорії граничного аналізу провадять тут "подвійне життя", що зовні вправно маскується через маніпулювання рівнями "жорсткого ядра" і "мякої оболонки" неокласичної методологічної платформи. Насправді, на нашу думку, таке "маскування" обумовлює вульгаризацію методології загального русла сучасного економікс у формі мейнстриму, ретушуючи поглиблення суперечностей між мікро- і макрорівнями аналізу, статичним і динамічним підходами до дослідження. Ідеологічні шори, крім всього іншого, замутнюють сприйняття справжніх ідей, представлених у теоріях Л.Вальраса, А.Маршалла, Дж.Кейнса, а також Й.Шумпетера, Ф.Найта, Дж.Гелбрейта, інших авторів, які успадковують традиції логіки Серединного шляху, закладені А.Смітом і Д.Рікардо, і у своїй сукупності утворюють русло інституціональної економічної теорії в широкому розумінні як класичної течії наукової думки.

Виявлено, що методологічна платформа для відновлення русла інституціонального напрямку в широкому розумінні як органічної єдності теорій вартості, граничної корисності і ціни представлена в концепції стандартного товару П.Сраффи. Разом з тим, ця концепція не отримала адекватного тлумачення і належного визнання в економічній науці з причин ідеологічної розєднаності останньої та втрати нею ціннісних орієнтирів.

Сьогодні мейнстрім як загальне русло економічної науки поєднує велику кількість різноманітних теорій, що беруть за основу окремі вузькі аспекти ціннісних відносин, створюють навколо них "методологічні поля" і тим утворюють дослідницькі мережеві структури, свого роду "паралельні світи", які часто не узгоджуються, а іноді і відкрито ворожі один одному. Тим часом відтворення цілісної картини функціонування і розвитку глобального світового господарства і його національних складових виявляється можливим лише за умов єдиного ціннісного погляду на світ. Але цей "погляд" має увібрати все наявне різноманіття наукових концепцій, тобто бути принципово новим, релятивістським.

Можливість методологічного синтезу в економічній теорії все частіше стає предметом наукового обговорення. Однак за умов ідейної поразки економічної теорії ортодоксального марксизму і наростаючої кризи традиційної неокласики неможливе формування ціннісної платформи такого синтезу. Обґрунтовано, що для адекватного розуміння процесів і тенденцій розвитку світового суспільного господарства сьогодні ключовою стає ідея перетворених економічних форм, яка виявлена класичною політичною економією і зясована К. Марксом. Відображаючи процеси взаємного перетікання буття економічного простору-часу, перетворені економічні форми пояснюють динаміку інституційної структури суспільства, умови рівноважного функціонування і сталого розвитку господарських систем. Вони в самих собі містять передумови логічного синтезу відносин граничної корисності, вартості і ціни, а отже, трудової теорії вартості, маржиналізму, інституціональних концепцій, і формування на цих засадах позитивно релятивістської економічної науки.

У другому розділі "Логіко-історичні модифікації вартості і ціни" виведено методологічні засади дослідження форм модифікації вартості і ціни, розкрито перетворені форми вартості і ціни, зясовано проблеми сучасних форм модифікації економічної цінності. Відповідно до традицій класичного наукового підходу досліджено генезис відносин економічної цінності через розмежування їх джерела, субстанції, форми, міри. При цьому обґрунтовано, що перетвореними формами економічної цінності є інститути вартості, граничної корисності і ціни як суть убрази процесів взаємного перетікання буття економічного простору-часу в ситуації економічного вибору, обумовленого відносинами суспільного обміну. Економічна цінність як інститут має трансцендентний характер, що відображується і розкривається у понятті "економічне благо" через перетворенність, багаторозуміння, багатозначність і багатобуття його єдиної сутності. Так, з трояковизначеного субєктивного відчуття-крапки економічне благо розгортається в обєктивне економічне відношення (х економічного блага А = y економічного блага В) і заповнює безліччю відносних форм і оформлених відносин (трансформ) усе буття суспільного господарювання, яке отримує своє організаційне завершення в інституційній архітектоніці. Тут економічна цінність у єдності відносин граничної корисності і вартості, економічній ефективності і соціальній справедливості виступає критерієм гармонійності функціонування системи суспільного господарства як єдиного цілого, співвідносячи будь-який вибір, акт обміну, інститут з Вищим суспільним благом через інститут ціни.

Доведено, що ціна як основний економічний інститут, як економічна цінність, також має трансцендентний характер, бо ціна будь-якого вибору багатоосмислена і реалізується через взаємодію цінностей, норм і оцінок, яка відображає взаємозвязок вибору цілей і способів здійснення господарської діяльності за умов економічних альтернатив у системі природа - людина - суспільство. В цілому ж перетворена економічна форма в згорнутому вигляді містить всі інші перетворені форми як своє інобуття: її відособленість завжди відносна і одночасно означає перетворення, видозмінення, модифікацію - перетікання економічних відносин, при якому кожна з трансформ розкривається назустріч іншим, убирає всю їх сукупність, можлива лише як елемент єдиної сутності - Вищого блага. Відповідно до такого підходу, зміст економічної цінності може бути розкрито лише спільними зусиллями трудової теорії вартості, маржиналізму, інституціональних підходів, які у своїй єдності, на нашу думку, утворюють класичне інституціональне русло течії економічної думки в дусі логіки Серединного шляху (рис. 1).

Відзначається, що поняття економічної цінності, а також ідея трудового обґрунтування, облаштування, а отже, і відновлення системи суспільного господарювання випливають і розгортаються з постулатів теорії трудової вартості. Разом з тим, статус останньої як класичної політичної економії формується лише в контексті її взаємозвязку з маржинальним науковим підходом. Так, у працях представників трудової теорії вартості ідея перетворених економічних форм розвивається в процесі логічної інтерпретації проблеми модифікації закону вартості. У такій формі проблема представлена в "Багатстві народів" А.Смітом у логічному ланцюжку, що відображає дихотомію праці затраченої і праці купованої та повязує співвідношення дійсної, природної і ринкової ціни. Досліджуючи зміст, передумови і умови модифікації закону вартості, Д.Рікардо вперше в економічній науці висунув концепцію ціни виробництва, що відобразила трансцендентну сутність інституту економічної цінності як носія генетичного звязку між вартістю, ціною і системою організації суспільного господарювання.

Обґрунтовано, що в теорії К.Маркса зазначений звязок набуває чітких контурів проблеми трансформації вартості в ціну виробництва та аналізується через вибудовування логічного ланцюжка вартість - ринкова вартість - ціна виробництва - ринкова ціна. При цьому передумови ціннісної трансформації формуються механізмами внутрішньогалузевої і міжгалузевої конкуренції в процесі переходу системи суспільного господарювання від простого відтворення до розширеного, капіталістичного. У той же час, як відзначено, віддаленість методології Марксового аналізу від класичного русла і логіки Серединного шляху не дозволила йому адекватно розвязати проблему трансформації і позначила глибинні вади його ціннісної теорії, відомі як протиріччя між першим і третім томами "Капіталу". Це поставило під сумнів загальметодологічну значимість Марксового підходу до дослідження економічних відносин і законів ринку. Розпад господарської системи традиційного соціалізму, яка ідейно спиралася на теорію марксизму, здавалося б, послужив остаточним підтвердженням цих сумнівів.

Однак, зясовано, що методологія Марксового аналізу не вичерпала себе для дослідження сутності інституту і відносин економічної цінності. Передбачивши в концепції перетворених економічних форм три складові інституту економічної цінності (вартість, граничну корисність, інститут ціни), у "Капіталі" Маркс розгортає винятково теорію вартості як буття економічного часу, використовуючи дві інші перетворені форми як інструментальну підмогу для свого аналізу. Ця методологічна особливість і обумовлює виникнення суперечності між вартістю і ціною виробництва при спробі дослідження і розвязання тут проблеми трансформації.

Рис. 1. Методологія класичної інституціональної теорії, що відображає дослідження перетворених форм економічної цінності в єдності звязків та відносин граничної корисності, вартості і ціни

У той же час відзначено, що дзеркальним відображенням логічної апорії трансформації вартості в ціну виробництва в теорії трудової вартості є протиріччя між мікро- і макрорівнями аналізу в теорії неокласичного синтезу, а також протистояння між "старим", нео- і новим інституціональними методологічними підходами в економічній науці. Крім того, гранична корисність і вартість є властивостями більш розвиненої у порівнянні з товаром категорії - економічного блага, яке, крім двох названих форм, реалізує себе також в інституті ціни. У такому розумінні економічне благо в його троякій визначеності, як доводиться, у принципі не може бути досліджено тільки з позицій трудової теорії вартості, так само як і тільки з позицій маржинального або традиційних інституціональних підходів.

Показано, що розгортання поняття економічної цінності в контексті його взаємозвязку з буттям економічного простору-часу, крім усього іншого, виявляє прихований потенціал зазначених вище теорій, а саме, те, що в логічній економічній конструкції Маркса гранична корисність (буття економічного простору) зявляється як перетворена форма (інобуття) вартості (буття економічного часу). У маржиналізмі, навпаки, відносини вартості виступають інобуттям граничної корисності; це можна спостерігати в ціннісних концепціях Л.Вальраса, А.Маршалла, Ф.Найта, Й.Шумпетера, Дж.Кейнса, П.Сраффи, Дж.Робінсон, Е.Чемберліна, інших авторів. Методологія перетворених економічних форм підтвердила і свій прогностичний потенціал: свого часу вона дозволила К.Марксу передбачити багато соціально-економічних явищ (постіндустріальне суспільство, феномен хибної соціальної вартості та ін.), які тільки мають бути дослідженими. Отже, за результатами дослідження, відмовлення від теорії Маркса означає сьогодні заперечення не методології причинно-наслідкового аналізу, а неспроможності логічного принципу відтворення ціннісних відносин у системі координат буття економічного часу, замкнутого "на себе", - тобто доктрини ортодоксального марксизму. Однак рівною мірою це стосується і традиційної теорії маржиналізму у формі неокласичного синтезу, і інституціональних концепцій в їх теперішній формі - зі "зміщеним" ціннісним ядром або без такого взагалі.

Розкрито, що в ХХ ст. теорія перетворених економічних форм одержала найбільш зримого розвитку у працях авторів теорії оптимального планування (СОФЕ) радянської економіко-математичної школи і наукової течії ліворікардианського посткейнсіанства (П.Сраффа, Дж.Робінсон та ін.). Теорія СОФЕ досліджувала закономірності модифікації ціннісних відносин при формуванні цін оптимального плану за умов державної монополії і надлишкового попиту. Проведений прихильниками цього підходу аналіз показав, що ціноутворення на основі граничних витрат є поодиноким випадком більш загального закону, який обумовлює зведення диференційних витрат до суспільно необхідних середніх, як це відображають класична політична економія і К.Маркс. П.Сраффа зосередив наукову увагу на модифікації відносин економічної цінності за умов надлишкової пропозиції. При цьому виявилося, що "єдина" ціна рівноваги попиту та пропозиції є поодиноким випадком сукупності диференційних галузевих рівноважних цін, а вихідні постулати маржинальної ціннісної конструкції з необхідністю доповнюють і конкретизують найважливіші методологічні принципи трудової теорії вартості.

Проведений аналіз показав, що офіційна радянська політична економія і традиційна система маржиналізму не сприйняли критичну складову зазначених теорій і застосували жорсткі санкції до їх авторів. Разом з тим методи і результати боротьби за ідеологічну "чистоту" економічної науки виявилися різними. Розвиваючи ціннісний підхід Сраффи, Дж.Робінсон провела блискучий аналіз ринків недосконалої конкуренції, що дозволив прояснити сутність механізмів економічної поведінки великих фірм і був сприйнятий згодом теорією і практикою менеджменту при формуванні систем корпоративного управління. Ідеї перетворених економічних форм Сраффи в концепції Е.Чемберліна послужили методологічною основою для дослідження інституту маркетингу. Як виявлено, затушовуючи критичний і глобальний аспекти теорій П.Сраффи, Дж.Робінсон, Е.Чемберліна, офіційна неокласична доктрина не відмовилася від використання практичної сторони їх напрацювань. Ідеологічна ворожість не стала для неї перешкодою і до сприйняття методології оптимізаційних моделей радянської економіко-математичної школи; адаптація цих моделей для практичної реалізації концепції ціни виробництва, що була виявлена класичною політичною економією, прояснена Марксом і формалізована Сраффою, як доводиться, сформувала організаційно-економічний каркас системи соціального ринкового господарства.

Результати дослідження свідчать, що ідеологія ортодоксального марксизму виявилася більш войовничою, будь-які спроби економічного аналізу поза полем її жорсткого методологічного ядра суворо переривалися. Унаслідок цього широкомасштабна дискусія радянських економістів із проблем співвідношення монопольної ціни, прибутку і ціни виробництва в 1960-80-х рр. виявилася переважно формальною. Як визначається, замкнута в межах ортодоксальної теорії трудової вартості, вона не змогла відійти від аналізу економічної цінності-крапки, у кращому разі - відношення. У результаті накопичені знання не отримали вихід у реальну практику, що обумовило поширення духу "застою" як в економічній науці, так і в системі реального господарювання. Проте, виділяється головний обєднуючий мотив досліджень перетворених економічних форм у ХХ ст. - усвідомлення феномену "субєктивізації" ринкової ціни, що зумовлений діяльністю підприємництва, великого бізнесу, держави. Інститут рівноважної ринкової ціни еволюціонував в інститут маркетингу; економічна теорія через методологію економічної цінності зафіксувала цю модифікацію і тим заклала необхідні передумови для дослідження сучасних перетворених економічних форм.

Однак сьогодні, як відзначається, ця спадщина є незатребуваною. Унаслідок відторгнення методології трудової теорії вартості і причинно-наслідкового аналізу, а також посилення традиційного характеру неокласики в економічній теорії продовжується деградація ціннісного знання. Проблеми перетворених економічних форм стихійно попадають у поле зору фахівців у сфері менеджменту і маркетингу, соціології, синергетики, історії, філософії, інших наук, які не володіють методологічними інструментами ціннісного економічного аналізу. За умов, коли розвиток суспільного господарства значно ускладнюється, багато в чому не піддається однозначному тлумаченню і прогнозуванню, коли дедалі розповсюджуються явища символічної цінності, процесуальності, невизначеності і дестабілізації, загострюється суспільна потреба в проясненні умов економічної рівноваги і сталого розвитку господарської системи. Такі умови можна виявити через методологію економічної цінності на основі позитивно релятивістського типу мислення.

Третій розділ "Ціннісні засади соціально-економічної збалансованості системи суспільного господарства" присвячений дослідженню ціннісних відносин у контексті формування засновків економічної рівноваги і сталого розвитку господарської системи, а також вивченню еволюції ринкових механізмів ціноутворення.

Обґрунтовано, що теорія загальної економічної рівноваги господарської системи оформилася в науці в 20-і - 30-і рр. XX ст., хоча її передумови визрівали, проходячи ті ж етапи, що й економічна теорія в цілому. Поняття економічної рівноваги зародилося в надрах математичного (економетричного) осмислення ринкового простору як певної замкнутої системи, що сформована силовими полями попиту та пропозиції і балансується параметром ціни як аргументом функцій цих сил і одночасно функцією їх взаємодії. Відзначено, що у теоріях трудової вартості ідея економічної рівноваги не одержала явного (формалізованого) відображення, але первісно вона також позначила себе як центральна в контексті прояснення причинно-наслідкових звязків між умовами простого і розширеного відтворення, відносинами вартості і ціни виробництва. До останнього часу логіка розгортання цих звязків з ...........



Страницы: [1] | 2 | 3 |








 
 
Показывать только:


Портфель:
Выбранных работ  


Рубрики по алфавиту:
АБВГДЕЖЗ
ИЙКЛМНОП
РСТУФХЦЧ
ШЩЪЫЬЭЮЯ

 

 

Ключевые слова страницы: Логіко-історичний процес формоутворення вартості і ціни | автореферат

СтудентБанк.ру © 2014 - Банк рефератов, база студенческих работ, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам, а также отчеты по практике и многое другое - бесплатно.